На главную

pushkin.gif (2523 bytes)

Руслан и Людмила
(пролог)

Ruslano kaj Ludmila
(prologo)

У лукоморья дуб зеленый;
Златая цепь на дубе том:
И днем и ночью кот ученый
Все ходит по цепи кругом;
Идет направо - песнь заводит,
Налево - сказку говорит.

Там чудеса: там леший бродит,
Русалка на ветвях сидит;
Там на неведомых дорожках
Следы невиданных зверей;
Избушка там на курьих ножках
Стоит без окон, без дверей;
Там лес и дол видений полны;
Там о заре прихлынут волны
На брег песчаный и пустой,
И тридцать витязей прекрасных
Чредой из вод выходят ясных,
И с ними дядька их морской;
Там королевич мимоходом
Пленяет грозного царя;
Там в облаках перед народом
Через леса, через моря
Колдун несет богатыря;
В темнице там царевна тужит,
А бурый волк ей верно служит;
Там ступа с Бабою Ягой
Идет, бредет сама собой;
Там царь Кащей над златом чахнет:
Там русский дух... там Русью пахнет!
И я там был, и мед я пил;
У моря видел дуб зеленый;
Под ним сидел, и кот ученый
Свои мне сказки говорил.
Одну я помню: сказку эту
Поведаю теперь я свету...

Sur mara bordo izolita
verdighas kverko; ora cheno
sur ghi, kaj kato instruita
ghin chirkauiras en promeno;
ghi iras dekstren - kaj kantadas,
maldekstren - fablon ghi parolas.
Koboldo tie chi vagadas,
kaj nimfo en arbar' petolas;
sur vojoj tie chi sekretaj
trarampas nesciataj bestoj;
dometo ia sur piedetoj
kokinaj staras sen fenestroj;
chi tie valoj, kaj arbaro,
kaj kampoj, kaj bruanta maro
da mirindajhoj estas plenaj;
chi tie ond' facila, lerta
el maro brua kaj dezerta
al bordoj batas sin ebenaj,
kaj jen eliras tridek belaj
bravuloj en ondegoj helaj
kun guvernanto mara sia;
reghido tie juna ia
forkaptas reghon - minaculon;
sorchisto tie chi trans maron,
ondantan brue, tra arbaron
forportas ian grandegulon;
kaptita reghidino bela
sopiras, lupo do fidela
shin servas; jen maljunulino,
kolera, ruza sorchistino
saltadas en pistuj'; che oro
en mallumega nokta horo
Koshchejo-regho konsumighas;
Rusujo tie chi sentighas!..
Chi tie trinkis mi mielon
sur mara bordo izolita
sub kverk', kaj kato instruita
al mi rakontis fablojn belajn
kaj kantis siajn mirajn kantojn...
Pri ghi sciigos mi legantojn.

Esperantighis Devjatnin V.N. (1908)